- множник
- -а, ч.Число, на яке множиться інше число.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
множник
Смотреть что такое "множник" в других словарях:
множник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
симплекс-множник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
квадрат — а, ч. 1) Рівнобічний прямокутник. || перев. чого. Про що небудь такої форми. 2) мат. Добуток двох однакових множників, другий степінь будь якого числа. •• Підно/сити (піднести/) до квадра/та множити якесь число на те саме число. У квадра/ті… … Український тлумачний словник
коефіцієнт — а, ч. 1) Числовий або літерний множник у функціональній залежності. || Число, на яке слід помножити яку небудь величину, щоб дістати величину, потрібну за даних умов. Коефіцієнт збитковості. Коефіцієнт обороту. 2) Величина, що визначає яку небудь … Український тлумачний словник
Лагранжів — жева, жеве, мат. Належний Лагранжу. Лагранжів множник. •• Лагра/нжів формалі/зм спец. основане на варіаційному принципі формулювання механіки і теорії поля … Український тлумачний словник
нормування — я, с. 1) Дія за знач. нормувати. 2) мат. Масштабування функції за узгодженням множенням її на нормівний множник. •• Нормува/ння наді/йності встановлення у нормативній та (чи) конструкторській документації кількісних і якісних вимог до надійності … Український тлумачний словник
сема — и, ж., лінгв. Смислова одиниця; в математичній лінгвістиці – семантичний множник … Український тлумачний словник
співмножник — а, ч., мат. Один із множників, що входять у той самий добуток … Український тлумачний словник
